Вступ

Субмакулярні крововиливи (СМК), які є ускладненням цілого ряду видів очної патології, у більшості випадків призводять до значного або навіть до незворотнього зниження гостроти зору та обмеження внаслідок цього працездатності хворого.

Анатомо-фізіологічні особливості центральної зони сітківки обумовлюють її надзвичайно високу чутливість до процесів, що відбуваються при локалізації крововиливу в субмакулярній області.

Застосування традиційної консервативної терапії при СМК, як правило, не дає позитивного результату в плані відновлення зорових функцій.

Існуючі на сьогодення хірургічні способи лікування СМК як шляхом застосування вітректомії, так і пневматичної дислокації з інтравітреальним введенням тканинного активатору плазміногена (ТАП), обумовлені ускладненнями, пов’язаними з виконанням вітректомії, а також з негативним впливом на сітківку ТАП. З цих причин функціональні результати як при консервативному, так і при хірургічному лікуванні СМК, продовжують залишатись маловтішними.

В літературі зустрічаються поодинокі повідомлення про позитивні наслідки в лікуванні хворих із СМК при інтравітреальному введенні перфторпропану без застосування ТАП, що можна вважати перспективним напрямком у лікуванні таких хворих, оскільки дає можливість запобіганню ускладнень, пов’язаних з застосуванням комплексного дороговартісного хірургічного втручання та з можливою токсичною дією досить коштовного ТАП.

Ці методичні рекомендації присвячені питанням пневматичної дислокації за допомогою інтравітреального введення перфторпропану без застосування ТАП у комплексному лікуванні хворих із СМК будь-якої етіології. Методичні рекомендації призначені для лікарів-офтальмологів, видаються вперше.


Кол. страниц: 16. Год издания: 2006.